Популярність будівництва галокамер[

Будівництво соляних кімнат стає все більш актуальним не тільки в Україні, а й за кордоном. Природність цього методу і ефективність визнана не тільки фахівцями відновної медицини і спелеологами, але і педіатрами, пульмонологами, алергологами, ЛОРами, дерматологами. Досвід терапевтів практикуючих в природних спелеостаціонарах і наземних соляних кімнатах вивчається державними інститутами медичної реабілітації, пульмонології та фтизіатрії, і на підставі отриманих даних розробляються методичні рекомендації щодо ведення даної методики лікування: показання, протипоказання, режими адаптації, корекція реакцій на галотерапию, тривалість процедур і курсу лікування, концентрація і дисперсність створюваного аерозолю.

Сьогодні методику галотерапії (лікування в умовах наземних соляних кімнат) пропонують використовувати, як один з методів консервативної терапії для лікування захворювань пульмонологічного і ЛОР – профілю в умовах стаціонару. Величезний досвід комплексного лікування бронхо-легеневої патології базовими медикаментозними препаратами в поєднанні з галотерапією (спелеотерапією) накопичений Ужгородським аллергологічним центром та Всеукраїнської алергологічної клінікою. На даний момент Солотвинські соляні шахти, на базі яких перебували підземні відділення центрів, закриті з технічних причин, але зберігається можливість створення лікувального повітря в наземних умовах, тому ряд клінік взяли собі на озброєння монтаж соляних кімнат і соляних палат.

Методика галотерапії в умовах стаціонару дещо відрізняється від амбулаторного методу. При стаціонарному лікуванні рекомендовано тривале перебування хворих в мікрокліматі штучної соляної шахти – 15-17 годин, а в амбулаторних умовах від 30 до 60 хвилин. Адаптаційний період становить 3-4 дні скороченого періоду перебування в соляній палаті (денний сон – 2-2,5 години), а в штучної соляній шахті – 2-3 дні по 30-45 хвилин. В паралелі в стаціонарі використовується базова медикаментозна терапія, фізіотерапія, тоді як в поліклінічних умовах можуть проходити профілактичні курси галотерапії без додаткового лікування.

Вплив соляного аерозолю стимулює захисні механізми дихальних шляхів, активізує миготливий епітелій. Хлорид натрію має муколітичну, бронхолітичну, протизапальну та протинабрякову дію. Доведено бактеріостатичну дію соляного аерозолю на слизові оболонки дихальних шляхів, зміна балансу умовно-патогенної і нормальної мікрофлори в бік поліпшення біоценозу слизових.
Для створення мікроклімату соляних шахт в умовах стаціонару пропонується кілька методів – використовувати облицювання стін палат соляної породою; установку галогенератора з режимом управління для корекції концентрації соляного аерозолю, а також установка малих або переносних соляних форм локального впливу, таких як соляні світильники і перегородки.

Такий комплексний підхід дозволяє підібрати пацієнтові підтримуючу терапію в разі тяжкого або середньої тяжкості перебігу захворювання, знизити дозування гормональних препаратів, продовжити період ремісії від декількох місяців до декількох років. А в педіатричній практиці це ще й ефективний метод попередження хронізації гострих і часто-рецидивуючих захворювань в ослаблених або часто хворіючих дітей, які перебувають на диспансерному обліку.